Миколаївська ЗОШ №30 -=Офіційний сайт=-
Пошук
Наша школа у соц.мережах
Статистика




Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради батькам

ВАША ДИТИНА - П'ЯТИКЛАСНИК

У п’ятому класі починається новий період у житті дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з'являються нові шкільні предмети.

П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчанні, це і новий етап у розвитку особистості.

Поступово змінюється основна діяльність. Головним у житті дитини спілкування, якому діти у цей період присвячують більшість свого вільного часу. Навчання поступово відходить на другий план. Але у п’ятому класі інтерес до навчання зберігається майже у всіх дітей. Тому цей час найкращій для того, щоб навчити дитину вчитися! Для цього необхідно показати дитині, як правильно розподіляти час, відведений на виконання домашніх завдань, навчити виділяти головне під час читання.

У п’ятому класі дитина дуже емоційна, навіть у ставленні до навчальних предметів. Діти із задоволенням беруться за все, що їм до вподоби. Але, зустрівшись з першими труднощами, швидко втрачають зацікавлення у предметі. Емоційність п’ятикласників така висока, що навіть добрі емоції можуть викликати негативну дію.

П’ятикласники дуже активні, багато хочуть зробити, але мало що вміють. Тому необхідно підтримувати їх ініціативність, допомагати у справах.

Якщо ваша дитина має якісь особливі риси характеру (імпульсивність, образливість, підвищену чутливість тощо) або здоров’я, негайно повідомте про це класного керівника.

Знайдіть час познайомитися з вчителями-предметниками. Чим раніше ви це зробите, тим легше буде подолати перешкоди, які будуть виникати у процесі навчання.

Якщо ваша дитина чимось ображена, не треба негайно йти до школи і звинувачувати вчитиме. Дитина, безумовно, говорить вам правду, але це тільки її бачення проблеми. Прислухайтесь і до інших учасників подій, тоді ви можете адекватно сприйняти події, що сталися.

Пам’ятайте, ви не зможете все життя прожити за дитину, вона повинна навчитися розв’язувати конфліктні ситуації самостійно.

Часто ви можете почути від своєї дитини, що їй тяжко, раніше було краще. Не підтримуйте цих розмов. Краще допоможіть дитині пристосуватися до нових умов життя. Вашій дитині зараз важко. Ви повинні бути поряд, щоб допомогти дитині перерости цей період!

Чому діти не хочуть вчитися? Більшість батьків вважають, що в основі відмови дитини готувати уроки лежить звичайна лінь. Але та ж сама «ледача» дитина годинами щось майструє або читає, охоче миє посуд, пилососить квартиру, ліпить пиріжки. Виходить справа не в природній ліні! А в чому ж?

1. У панічному страху невдачі. Страх на стільки сильний, що він заважає дитині зосередитися. При чому дитина на відміну від дорослого далеко не завжди усвідомлює те, що з нею відбувається: від цього розгублюється ще більше. Поведінка цих дітей не передбачувана. Вигляд у них відчужений, майже безтурботний. Насправді дитина глибоко травмована шкільними невдачами і, якщо цю травму вчасно не усунути, може розвинутися так званий шкільний невроз. А він чреватий і нервовими зривами, і різними психічними захворюваннями. Тому слід запастися терпінням і допомагати синові або дочці готувати уроки. Навіть якщо, на вашу думку, вони цілком здатні робити їх самостійно.

2. В об’єктивних труднощах. Якщо ваша дитина постійно ухиляється, наприклад, від занять з математики, не поспішайте навішувати на неї ярлик патологічного ледаря. Можливо, їй не дається логічне мислення. У цьому випадку, після того як труднощі залишилися позаду, вона зазвичай перестає ухилятися від уроків.

3. У бажання привернути до себе увагу. Таким дітям не вистачає батьківського тепла. Вони відчувають себе самотніми і розуміють, що шкільна неуспішність – це мало не єдиний спосіб викликати неспокій дорослих.

«Коли все нормально, мама мене не помічає. У неї дуже багато роботи», - чесно признаються вони. Такі діти не сідають у день за уроки, а чекають приходу батьків із роботи і потім цілий вечір «тягнуть резину», не даючи їм не хвилини спокою.

Погрози і покарання у цьому випадку неефективні. Адже по суті виходить, що дитину карають за її жадання любові. Тому перш за все батьки повинні оточити сина або дочку теплом і турботою. І навіть якщо їм здається, що вони отримують все це із лишком.

Коли дитина робить уроки, присуньтеся до неї ближче, погладьте по голові, по спинці, пошепчіть на вушко що-небудь ласкаве і підбадьорююче. Часто дітям потрібна не стільки реальна допомога, скільки відкритий вираз батьківських відчуттів. Тому головне не гарячкувати і не вважати втраченим той час, яким ви проведете, сидячи поряд з дітьми за письмовим столом.

Як допомогти дитині у навчанні? Дуже часто у п’ятикласників можуть виникнути проблеми у навчанні. Батьки не повинні це сприймати занадто трагічно, але з’ясувати причини цього потрібно.

Перша причина – це нові вчителі, нові предмети. У початкових класах у дітей була одна вчителька, яка добре знала кожну дитину, її здібності, слабкі та сильні місця. І діти за чотири роки пристосувалися до її вимог. У п’ятому класі кожний предмет викладає окремий вчитель. Вимоги до навчання різні. І дитині часом важко зорієнтуватися у цих вимогах. У цей період може охолонути цікавість до навчання, можуть виникнути скарги на те, що багато задають, нецікаво…

Батьки повинні допомогти дитині в адаптаційний період (зазвичай це перша чверть навчального року), пояснити, що не все у навчанні цікаво. Навчання – це гарний спосіб виховувати свою силу волі, тому дайте дитині змогу розвиватися, не виконуйте за неї домашні завдання. Радійте разом з дитиною, сумуйте разом з нею, але ніколи не карайте за погані оцінки. Це може викликати тільки негативне ставлення до шкільних предметів.

Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.

Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

  • Перша умова шкільного успіху п’ятикласника – безумовне прийняття дитини, незважаючи на невдачі, які її вже спіткали або можуть спіткати.
  • Обов’язковий прояв батьками інтересу до школи, класу, в якому вчиться дитина, до кожного прожитого нею шкільного дня. Неформальне спілкування зі своєю дитиною після шкільного дня.
  • Обов’язкове знайомство з її однокласниками й можливість спілкування дітей після школи.
  • Неприпустимість фізичних засобів впливу, залякування, критики на адресу дитини, особливо в присутності інших (членів родини, однолітків).
  • Врахування темпераменту дитини в період адаптації до шкільного навчання. Повільні й нетовариські діти набагато довше звикають до класу, швидко втрачають до нього інтерес, якщо відчують з боку дорослих і однолітків насильство, сарказм і жорстокість.
  • Надання дитині самостійності в навчальній роботі й організація обгрунтованого контролю за її навчальною діяльністю.
  • Заохочення дитини, і не тільки за успіхами у навчанні. Моральне стимулювання досягнень дитини.
  • Розвиток самоконтролю, самооцінки й самодостатності дитини. Відомий педагог і психолог Симон Соловейчик в одній зі своїх книг опублікував правила, які допоможуть батькам підготувати дитину до самостійного життя серед однолітків у школі під час адаптаційного періоду. Батькам необхідно пояснити ці правила дитині та з їхньою допомогою готувати дитину до дорослого життя:
  • Не віднімай чужого, а своїм ділися.
  • Попросили – дай, намагаються відняти – захищай.
  • Кличуть грати – іди, не кличуть – запитай дозволу грати разом, це не соромно.
  • Грай чесно, не підводь своїх товаришів.
  • Не дражни нікого, не канюч, не випрошуй нічого. Двічі ні в кого нічого не проси.
  • Будь уважним усюди, де потрібно виявити уважність.
  • Через оцінки не плач, будь гордим.
  • Із вчителями через оцінки не сперечайся й на вчителя за оцінки не ображайся.
  • Намагайся все робити вчасно й думати про гарні результати, вони обов’язково в тебе будуть.
  • Не зводь наклепів і не наговорюй ні на кого.
  • Намагайся бути акуратним.
  • Частіше кажи: давай дружити, давай грати, давай разом підемо додому.
  • Пам’ятай! Ти не кращий за всіх, ти не гірший за всіх!

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 5 КЛАСУ

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник - учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою - початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній - все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

  1. Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?
  2. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
  3. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, слов ників.
  4. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.
  1. Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

    У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

  2. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, редагогів.
  3. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.
  4. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
  5. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.
  6. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми - купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися - купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.
  7. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

  1. П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються. Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:
  2. Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
  3. Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
  4. Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

  1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
  2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
  3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.
  4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Рекомендації батькам з успішної адаптації п’ятикласників до нових умов навчання

Будь-які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
  2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
  8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
  9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
  10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
  11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
  12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
  13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
  14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
  15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
Тайм-менеджмент: Как научить ребенка управлять временем
Советы для детей от полутора лет и до подросткового возраста


Все знают, что время – это самый важный и невосполнимый ресурс. Как обучить этой науке детей и привить им культуру рационального использования времени?
Тайм-менеджмент – это, по сути, набор правильных привычек, которые помогают человеку достигать желаемых результатов. И если эти привычки сформированы с детства, человек воспринимает это как естественный подход к жизни, не вызывающий дискомфорта. В процессе обучения детскому тайм-менеджменту можно условно выделить 3 основных периода: дошкольный возраст, период обучения в младшей школе и работа с детьми средней и старшей школы.
Полтора года

Итак, начнем. Прежде, чем переходить к планированию, детям нужно сначала объяснить, что такое время. Сознательно начинать знакомить их со временем можно приблизительно с полутора лет. Поскольку время – это ни что иное, как процесс изменений, прежде всего, у ребенка нужно сформировать понимание того, что такое день и ночь. Затем постепенно можно переходить к изучению времен года, дней недели и таких понятий, как вчера-сегодня-завтра. В этом родителям помогут различные детские календари погоды и природы, которые можно приобрести на книжных рынках и в книжных магазинах.
3 года

Только к 2,5-3м годам дети начинают понимать, что такое «потом». С ними становится легче договориться, и теперь знакомство детей со временем может происходить уже более предметно. Это хороший период, чтобы начать учить свое чадо чувствовать время. Здесь родителям на помощь придут обычные будильники, таймеры и часы (электронные, песочные, с циферблатом) – спектр их применения очень широкий. Таймеры и будильники можно использовать и как напоминание о том, что пора начинать заниматься каким-то процессом, или сообщать о том, что время просмотра мультфильмов/игры на компьютере/пребывания на детской площадке уже истекло. Это работает гораздо действеннее, чем неоднократное повторение фразы: «Давай, заканчивай!».
Так, например, моя старшая дочь в возрасте 4-х лет уже сама просила меня завести будильник на 10 минут, чтобы успеть закончить играть, когда я говорила о том, что пора чистить зубы и ложиться спать.
Игры с часами

Во время ролевых игр можно использовать часы, полезны игры с ограниченным временем, когда за определенный период нужно выполнить какое-то задание. Это хорошо развивает у детей чувство времени. Сочиняя сказки о часах, можно в интересной форме объяснить, для чего они нужны, и как ими пользуются. А с помощью часов с циферблатом можно изучать положение стрелок и соответствующее им время.
Следует учесть тот факт, что дети, и маленькие, и постарше, живут как будто «вне времени». Они его воспринимают абсолютно не так, как мы, взрослые.
Вспомните, как для вас в детские годы день тянулся бесконечно долго, а период времени в 1 год воспринимался, как целая жизнь! Поэтому, говоря ребенку: «Скорее, нам нужно поторопиться, а то мы опоздаем!» – вы рискуете встретиться с полным отсутствием сотрудничества и понимания со стороны ребенка. И это совершенно не потому, что он хочет испортить вам жизнь. Все это связано с возрастными особенностями развития. В этом случае игры – лучшее лекарство. В игровой форме можно организовать любой, даже самый нелюбимый процесс.
Дневники, адвент-календари

Хорошо помогают ребенку понять, что такое время и так называемые дневники успеха, дневники счастливых моментов, а также адвент-календари. В сети есть масса интерпретаций и примеров этих инструментов. Отлично работает практика, когда в конце дня ребенок разноцветными карандашами отмечает в настенном календаре, как прошел сегодня его день. Красный – хорошо, желтый – нормально, серый – грустно и т.д. В конце месяца можно проанализировать, как прошел месяц. Это и хороший индикатор для родителей о настроении ребенка, и отличный способ начать создавать семейные ритуалы и традиции. В свое время у нас хорошо пошел календарь наблюдения за природой. Так ежедневно в конце дня моя старшая дочь отмечала, какая погода была сегодня на улице. Заполняя такую таблицу несколько месяцев подряд, ребенок не только начнет понимать и ощущать время, но и увидит картину в целом: каких дней в сезоне больше, солнечных или пасмурных, когда начинает падать снег, как происходит смена сезонов и т.д.
6-8 лет

Специфика тайм-менеджмента для школьников младших классов несколько иная. Ребенок идет в школу и очень важно, оптимально организовать процесс обучения. Сейчас самое благоприятное время знакомить ребенка с тем, что такое планирование. Однако прежде, чем приступить к этому, нужно решить два основных вопроса: «зачем?» и «как»?. Планирование, как процесс, не имеет никакого смысла, если не определены цели. Ребенок должен знать, зачем ему это нужно. Ну а на вопрос «как» ответить очень легко – конечно же, на собственном примере!

Если вы сами не будете ставить цели и обсуждать их в семье, не будете планировать свою деятельность и контролировать выполнение задач, внедрить эти принципы в жизнь ребенка вы также не сможете.
Если до этого момента вы и сами не могли похвастаться организованностью, то самое время начать. Обзаведитесь планировщиком, изучите литературу, или сходите на тренинг – и вперед.
Одна моя клиентка рассказала о том, что ее второй сын, дошкольного возраста, настолько привык вместе с ней составлять список дел и расписание на день, что с самого утра приходит к ней и спрашивает: «Мама, какой у нас сегодня план? Я хочу знать, чем мы сегодня будем заниматься». Так что самый лучший пример – это собственный.
Карта желаний

Но прежде, чем учить ребенка работать с целями и планировать, неплохо бы создать для этого фундамент – перечень его мечт и желаний – из которого в дальнейшем и будут извлекаться цели. Великолепный инструмент – это карта желаний. Вырезки из журналов, картинки, наклеенные на лист бумаги, рисунки своими руками и надписи, символизирующие желаемые объекты, помогут ребенку не только визуализировать его мечты, но и станут прекрасным досугом для всей семьи. Я, уже который год подряд, нахожусь в числе организаторов мероприятия «Карта мечты украинской семьи» и точно знаю, что этот процесс интересен участникам абсолютно разного возраста: от 2х до 96 лет.

Конечно, дети любят и умеют мечтать, а вот научиться превращать мечту в конкретные цели и совершать упорные действия для их достижения гораздо сложнее. Вот тут и пригодится помощь взрослых.

Для начала очень важно научить ребенка правильно формулировать цель. Для этого цель должна быть детально описана, с учетом всех нюансов: как ребенок будет себя чувствовать, когда цель осуществится, как это повлияет на его близких и на другие имеющиеся у него цели, какие шаги нужно будет предпринять, какие ресурсы могут понадобиться для достижения. А также не забудьте про факторы, которые могут помешать достижению желаемого.

Проще всего ребенку будет справиться с этой задачей, если он будет думать, рисуя. Работа над составлением так называемых интеллект-карт очень хорошо помогает развить мышление ребенка.

Можно предлагать детям изображать все этапы работы с целью в виде древовидной карты, которая будет нарисована цветными фломастерами и в сопровождении красочных картинок, отражающих предполагаемые этапы. В центре карты – цель (желание), от которой в разные стороны расходятся ветки: «ресурсы», «необходимые действия», «риски» и т. д. Лучше называть эти ветки, используя слова из лексикона ребенка. Я знаю детей, которые в возрасте 5ти лет начали практиковать составление таких карт. А в 8-ми летнем возрасте школьники уже великолепно справляются с этой задачей. Такие карты помогают видеть картину в целом, ничего не упускать, а также делают процесс целеполагания интересным и занимательным.
Планирование дня

Следующий важный момент – это, собственно, планирование дня. В начальной школе ребенка уже можно этому учить. Домашних заданий в это время не очень много, потому планировать будет не сложно, а вот понимание технологии планирования уже начнет формироваться, что очень пригодится уже в старших классах. Сначала это лучше делать не на реальных задачах ребенка, а на игровом примере, взяв за основу день какого-то мультяшного героя. Также детям интересно планировать свои выходные, на которые обычно у них много надежд и огромное желание успеть сделать все интересное, что не было реализовано за учебную неделю.

Понимание процесса планирования в разрезе недели и месяца у ребенка может создать использование «семейных календарей», в которых отражается загрузка всех членов семьи, видна взаимосвязь и взаимное влияние одних задач на другие. Такие календари можно создавать в формате Excel и распечатывать, а можно использовать для этого пробковые и магнитные доски.
10-15 лет

В жизни же учеников 5-9-х классов происходят существенные изменения. Много предметов, преподавателей и масса домашних заданий. Потому появляется потребность в помощниках, позволяющих быстро и эффективно справляться с большим объемом задач. Использование освоенных ранее интеллект-карт будет великолепно помогать при подготовке домашних заданий, написанию сочинений, запоминанию правил, созданию опорных конспектов. Ведь информация запоминается ребенком гораздо лучше, когда она нарисована и изображена в виде картинок.

Ну и естественно, в этот период уже можно говорить о полноценном планировании: об учете задач по расписанию и плавающих задач, о том, что важно закладывать в ежедневные планы время на форс-мажоры и возможные корректировки, о больших задачах-слонах, которых нужно дробить на кусочки, и о неприятных делах-лягушках, которые важно выполнять для достижения целей, о расстановке приоритетов и о вечернем анализе прожитого дня.

В завершение хочу отметить, что обучать детей планированию нужно постепенно, дозированно подавая информацию и объясняя, для чего необходим этот процесс. И помните: нет ничего универсального – экспериментируйте! Все дети разные, и то, что работает у одного, может совершенно не прижиться у другого. Потому будьте гибкими и, в зависимости от возраста ребенка, выбирайте одну из работающих тактик: организуйте игру, попробуйте заинтересовать или продемонстрируйте на собственном примере.

 


 

 











 

 


 

Профіль
П`ятниця, 24.05.2019, 13:35
Вітаю Вас Гость
Ваш IP 3.85.143.239
Ваш браузер
Стрічка RSS
Реєстрація

Вхід
Форма входу
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Оптимізовано під:




МЗОШ №30 © 2009 - 2019
Сайт є власністю школи. Матеріали розміщені на ресурсі мають ознайомчий характер
Зробити безкоштовний сайт з uCoz